Матеріали справи

У міру того як Нова дізнавалася все більше про життя на Землі, вона зрозуміла, що спілкування з друзями не завжди відбувається віч-на-віч. Після школи багато її однокласників залишалися на зв’язку через групові чати, де вони ділилися жартами, питаннями щодо домашніх завдань, кумедними відео та планами на вихідні.

Одного дня після обіду однокласниця Нови Емма посміхнулася й сказала: ”Тобі варто приєднатися до нашого групового чату для 5-го класу! Майже всі з нашого класу там є”. Нова зраділа. “Це буде чудовий спосіб краще познайомитися з усіма”, — подумала вона.

Того вечора батьки Нови дозволили їй приєднатися до чату. Спочатку все було саме так, як вона собі уявляла. Усі розмовляли про домашні завдання, спорт, улюблені ігри та про те, чим займалися на вихідних.

Повідомлення почали надходити одне за одним.

“Хто готовий до завтрашнього футболу?”

“Хтось виконав домашнє завдання з математики для класу пані Поллі?”

“Подивіться це кумедне відео з котами! 😂”

Нова посміхнулася. “Це весело”, — подумала вона. “Усі такі привітні”.”

Трохи згодом тема розмови змінилася. Один із учнів згадав про однокласника, якого не було в груповому чаті.

“Пам’ятаєш, як вони спіткнулися на уроці фізкультури?” Кілька однокласників відповіли смішними смайликами.

“😂😂😂 Це було так смішно!”

Один із однокласників запитав:, “Ой, я сьогодні пропустив урок фізкультури! Хтось може мені розповісти, що там відбувалося?”

Бажаючи наздогнати їх, Нова згадала, як її однокласник випадково спіткнувся під час уроку фізкультури. Тоді всі сміялися, включаючи самого учня, який впав, тож Нова не вважала, що розповісти про те, що сталося, буде чимось особливим. Вона просто хотіла відповісти на запитання та долучитися до розмови.

Нова набрала коротке повідомлення, в якому описала цей випадок.

Спочатку нічого не здавалося незвичайним. Потім з’явилося ще більше повідомлень.

Один із однокласників перетворив цю історію на мем. Інший дав цьому учневі принизливе прізвисько. Невдовзі навіть ті учні, які навіть не були на уроці фізкультури, почали реагувати смішними смайликами, додавати недоброзичливі коментарі та поширювати цю історію серед інших людей поза межами групового чату.

До наступного ранку ця історія облетіла весь 5-й клас. Учень, який спіткнувся, дізнався про повідомлення та пов’язані з ними меми і відчув сором та образу. Коли вчитель поговорив із класом, кілька учнів пояснили, що повідомлення Нови було першим, у якому йшлося про те, що сталося у груповому чаті.

Нова не могла в це повірити.

Вона ніколи не хотіла нікого поставити в незручне становище чи заохочувати знущання. Вона не створювала меми й не писала злісних коментарів, але зрозуміла, що, опублікувавши цю історію в мережі, вона мимоволі розпочала дискусію, яка швидко переросла у кібербулінг.

Стурбована тим, що сталося, Нова негайно надіслала екстрене повідомлення тобі, одному зі своїх цифрових послів:

“Цифрові посли, я лише розповів про те, що насправді сталося. Я не створював меми й не писав злісних коментарів після цього, але всі кажуть, що я сприяв початку знущань. Чи я вчинив неправильно? Що мені слід було зробити замість цього?”

Ваше завдання:

Допоможіть Нові зрозуміти, як спілкування в Інтернеті може впливати на інших. Разом з’ясуйте, що сталося в груповому чаті, визначте, які дії призвели до такої ситуації, обговоріть, як люди, які стали свідками події, можуть змінити ситуацію на краще, та знайдіть способи, як Нова може підтримати учня, якому було завдано образи, і допомогти виправити ситуацію.